Wiki Приймач і передавач

Приймач

Приймач перетворює смугу, виділену на спектрі, на звук. Частоту, режим і ширину фільтра задає VFO — та сама смуга, яку ви бачите на графіку, — а група Звук вмикає прослуховування, тримає шумозаглушувач і числами показує, чому станція звучить добре чи погано.

Як почати слухати

Відкрийте вкладку Приймач у бічній панелі. На ній три групи: Частота, Звук і Zero-span (про останню — сторінка Zero span і тригер).
Клацніть лівою кнопкою миші по сигналу на спектрі або водоспаді — VFO стане на цю частоту.
У групі Частота оберіть Режим. Після запуску там стоїть raw — сира смуга без демодуляції, у динаміку буде шум.
Натисніть Слухати. Кнопка зміниться на Вимкнути, а праворуч з’явиться стан шумозаглушувача: шлюз відкритий або шлюз закритий.
Підберіть Поріг шлюзу, Підсилення і Гучність.

Після запуску програми прослуховування вимкнене, режим — raw зі смугою 200 кГц. Гучність, поріг шлюзу, підсилення звуку й пристрій виводу програма зберігає під час виходу й відновлює наступного разу; режим і смугу VFO — ні.

VFO: де саме слухає приймач

Прилад захоплює смугу завширшки з темп вибірки. VFO — це точка всередині цієї смуги, на якій стоїть приймач. Він рухається лише в межах уже захопленого й приладу не перестроює: спектр не блимає, історія водоспаду лишається цілою. Щоб слухати частоту поза захопленою смугою, спершу посуньте саму смугу (див. Вікно програми й керування).

На графіку VFO видно як напівпрозору смугу на всю висоту спектра й водоспаду, вертикальну лінію на частоті настройки та ярлик із частотою, режимом і шириною фільтра. Смуга блакитна, поки вміщається в захоплене, і червона, коли вилізла за його край.

Клік лівою кнопкою по спектру чи водоспаду — VFO стає на частоту під курсором.
Перетягування смуги за її тіло — VFO їде за мишею. Тягти треба саме смугу: рух по вільному місцю графіка виділяє ділянку для вимірювання.
Перетягування краю смуги — змінює ширину фільтра. У симетричних режимах центр лишається на місці, а смуга ширшає в обидва боки. В USB нижній край — це сама частота настройки, тож він перестроює приймач, а верхній змінює ширину; в LSB — навпаки.
Набирач у групі Частота: наведіть курсор на цифру й покрутіть колесо миші або клацніть по верхній чи нижній половині цифри — зміниться саме цей розряд.
Подвійний клік по спектру показує всю смугу; VFO лишається там, куди його поставив перший клік 0.9.42.
Ctrl+перетягування лівою кнопкою — і над смугою VFO — пересуває вид, а не VFO 0.9.42.

PRO У SDR SA PRO приймач настроюють ще двома шляхами. У списку «Сканера» правий клік по рядку → Настроїти приймач на сигнал ставить смугу приймання з центром на сигналі, а VFO — на сигнал із шириною рядка; у свіпі це зупиняє свіп (див. Сканер). Кнопка Приймач → на маркер у групі маркерів траси ставить центр приймача на вибраний маркер (див. Маркери траси).

Група «Частота»

Ця група є на вкладках Аналізатор спектра, Приймач і Передавач, і всюди це той самий VFO.

Режим: Список режимів, записаних малими літерами: raw, nfm, wfm, am, dsb, usb, lsb, cw, fpv-video. Зміна режиму одразу ставить типову для нього смугу.
Крок: Сітка, до якої округлюється частота VFO: вільно (без прив’язки, типово), 1 kHz, 6.25 kHz, 12.5 kHz, 25 kHz або 100 kHz.
Смуга: Ширина фільтра каналу. Межі повзунка залежать від режиму (таблиця нижче). Фільтр, ширший за сигнал, віддає демодулятору зайвий шум; вужчий — зрізає сигнал. У режимі fpv-video повзунок вимкнений.
Краї: Нижній і верхній край фільтра в абсолютних частотах. Лише показ.
Відстройка: Зсув VFO від центру захопленої смуги. Число червоніє, коли смуга VFO вилізла за край захоплення: там відліків немає, і цей бік смуги не приймається. Під полем з’являється підказка посунути центр або звузити смугу.

Режими й смуги

Режим	Що це	Типова смуга	Межі смуги
RAW	сира смуга без демодуляції	200 кГц	1 кГц – 20 МГц
NFM	вузькосмугова ЧМ	12.5 кГц	2.5–50 кГц
WFM	широкосмугова ЧМ (мовлення), моно	180 кГц	60–400 кГц
AM	амплітудна модуляція	10 кГц	2–40 кГц
DSB	дві бічні смуги без несучої	6 кГц	1–20 кГц
USB	верхня бічна смуга	2.7 кГц	300 Гц – 6 кГц
LSB	нижня бічна смуга	2.7 кГц	300 Гц – 6 кГц
CW	телеграф, тон 700 Гц	500 Гц	50 Гц – 3 кГц
FPV-video	аналогове відео, без звуку	уся захоплена смуга	не регулюється

NFM і WFM. Частотний детектор із де-емфазисом 50 мкс; перемикача сталої часу немає. WFM — лише моно: пілот-тон 19 кГц і стерео-піднесуча не декодуються. Звукова смуга WFM — до 15 кГц.
AM. Детектор обвідної; постійний рівень несучої зі звуку знімається.
DSB. Демодулюється без відновлення несучої: якщо настройка неточна, чути биття.
USB і LSB. Частота настройки стоїть на краю смуги: на нижньому в USB і на верхньому в LSB. Саме так смуга й намальована на спектрі.
CW. Несуча переноситься на тон 700 Гц; висота тону не регулюється.
RAW. У динамік іде сира смуга, і панель попереджає про це жовтим рядком.
FPV-video. Картинка замість звуку — див. FPV-відео.

Якщо VFO стоїть у діапазоні мовного FM (87.5–108 МГц), а режим не WFM, панель каже про це прямо: для мовлення потрібен WFM зі смугою близько 180 кГц, вужчий режим зріже девіацію.

Група «Звук»

Слухати / Вимкнути: Вмикає й вимикає демодуляцію та звук. Кружок і підпис поруч показують стан: вимкнено, шлюз відкритий (зелений) чи шлюз закритий.
Режим: Поточний режим і смуга VFO. Лише показ: змінюються вони в групі Частота. У режимі RAW значення жовте.
Рівень у каналі: Потужність у смузі фільтра каналу, dBFS. Саме з нею порівнюється поріг шлюзу. Зелене — шлюз відкритий.
Сигнал у фільтрі: Смуга, яку сигнал займає насправді (90 % потужності), проти ширини фільтра, наприклад «39.00 kHz з 180.00 kHz». Якщо сигнал займає менше ніж 80 % фільтра, значення жовтіє, а підказка пропонує вужчу смугу: решта фільтра віддає демодулятору самий шум. Цей рядок і Зсув сигналу видно лише при ввімкненому прослуховуванні.
Зсув сигналу: Наскільки центр сигналу зсунутий від центру фільтра, вгору чи вниз. Якщо зсув більший за 15 % ширини фільтра, підказка називає частоту, на яку варто підстроїтись.
Над шумом: Наскільки сигнал у каналі вищий за шум у тій самій смузі, дБ. Понад 20 дБ — зелене, 12–20 — жовте, менше — червоне. Нижче приблизно 12 дБ ЧМ переходить поріг і дає шум замість звуку: це властивість модуляції, і лікується вона антеною, підсиленням або сильнішою станцією, а не гучністю. Це оцінка за полицею шуму на спектрі, не калібрований вимір.
CTCSS: Знайдений підтон рації — див. нижче. Рядок видно лише при ввімкненому прослуховуванні в режимах NFM і WFM.
Поріг шлюзу: Шумозаглушувач: від −120 до 0 dBFS, типово −60 dBFS. Звук проходить, коли рівень у каналі не нижчий за поріг. Рівень міряється в каналі після фільтра, тож сильний сусід на іншій частоті шлюзу не відкриває. Після спаду сигналу шлюз тримається відкритим ще 0.25 с, щоб не клацати між складами. Під повзунком — смужка рівня з рискою порога.
Підсилення: Підсилення звуку після демодулятора: 0–2, типово 0.60. Вище одиниці сильна станція може обрізатись.
Гучність: Рівень на виході у звукову карту: 0–1, типово 0.80. На виміри не впливає.
Вихід: Пристрій виводу звуку: типовий пристрій системи або один зі списку.
Формат карти: На чому домовились зі звуковою картою: темп, канали, розрядність. Приймач просить моно 48 кГц, але грає в те, що карта приймає.
Затримка звуку: Запас у буфері плюс буфер карти — сотні мілісекунд. Саме на стільки звук відстає від водоспаду.
Затримка тракту: Затримка фільтрів демодулятора — одиниці мілісекунд.
Проміжний темп: Темп вибірки після децимації, на якому працюють фільтр каналу й демодулятор.
Розриви звуку і Перегін кільця: Два лічильники вад звуку. Перший росте, коли обробка не встигла й карта отримала тишу; другий — коли обробка випередила карту й найстаріший звук довелося викинути. Нуль в обох означає, що почуте — суцільне.

Якщо звукова карта відмовила або зникла, унизу групи з’являється червоний рядок із причиною.

Підтон CTCSS

CTCSS — нечутний підтон, яким аналогові рації позначають «свою» групу. Коли прослуховування ввімкнене в режимі NFM або WFM, рядок CTCSS показує знайдений тон і запас, наприклад «88.5 Гц · +14 дБ». Запас — це на скільки децибел тон вищий за другий за силою тон таблиці. Коли тону немає, у рядку стоїть «—».

Шукається 51 тон стандартної й розширеної таблиці, від 67.0 до 254.1 Гц.
Вікно аналізу — 1 с. Тон оголошується, коли тримається два вікна поспіль, і зникає після двох вікон без нього, тобто реакція — близько двох секунд.
Це лише показ: шумозаглушувач за тоном не працює й порівнює тільки рівень.

Коли звуку немає

Іде свіп. Приймач перестроюється сотні разів на секунду, і слухати одну частоту нема як. Панель каже про це жовтим рядком; оберіть ділянку, вужчу за миттєву смугу, — свіп зупиниться, і звук з’явиться.
Потік на паузі (кнопка ⏹ у шапці панелі). Звуку немає, а числа в групі застигли на останньому виміряному.
Триває передача. Старт передачі сам вимикає прослуховування; після неї натисніть Слухати знову.
Шлюз закритий. Рівень у каналі нижчий за поріг — опустіть Поріг шлюзу.
Режим RAW або FPV-video. У першому — шум, у другому звуку немає зовсім.

З якими джерелами працює

HackRF One і RTL-SDR 0.9.25 — прослуховування в усіх звукових режимах. Демо-сигнал і відкриті записи IQ мають ту саму групу Звук.
Приймачі SDR SA PRO PRO — Pluto, Fobos SDR і bladeRF віддають відліки IQ, тож групи Звук і Zero-span для них ті самі. Див. SDR SA PRO.
tinySA і tinySA Ultra 0.9.25 — приймача немає. Прилад віддає рівні, а не відліки, тож замість груп Звук і Zero-span вкладка показує пояснення: звуку, демодуляції та zero-span для нього немає.

Чого немає

Автоматичного регулювання підсилення (АРП) немає. Рівень звуку задають лише Підсилення і Гучність; піки понад повну шкалу обмежуються.
WFM лише моно, RDS не декодується.
Цифровий голос не декодується: DMR, dPMR, NXDN, D-STAR, P25, TETRA. Код DCS теж не розпізнається.
CTCSS лише показується. Пороги детектора підібрано на синтетичних сигналах; на живих раціях він не перевірявся.
Де-емфазис ЧМ сталий (50 мкс), тон CW сталий (700 Гц).
Режим і смуга VFO не зберігаються між запусками.
Під час свіпу, паузи й передачі звуку немає; з tinySA приймача немає взагалі.

Wiki описує версію 0.9.49. Версію вашої програми видно в меню «Довідка» → «Про програму». Знайшли неточність? Напишіть нам.